Лаврська дзвіниця відкрита для туристів
Тепер всі охочі зможуть піднятися на донедавна найвищу оглядову точку Києва, реставрація якої тривала близько 5 років.
Споруда була закрита для відвідування туристів понад десять років, а 17 квітня до Дня пам'яток історії та культури, відбулося урочисте відкриття Дзвіниці Успенського собору – пам'ятки архітектури XVIII століття, що входить до комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Велика лаврська дзвіниця колись – найвища будівля Києва. Була побудована у 1731—1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм.
Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині — 8 м. Кожний ярус дзвіниці має своє оздоблення та призначення.
Під час Другої світової війни Велика лаврська дзвіниця зазнала значних пошкоджень. Реставраційні роботи тривали п'ять років і були завершені у 1961 році. Під час реставрації на позолоту бані використано майже 3,5 кг золота 96 проби. Протягом свого 250-річного існування дзвіницю неодноразово ремонтували, про що свідчать дати над її дверними отворами. У 2010 р. в зв’язку з аварійним станом дзвіниці розпочалася її реставрація, під час якої було укріплено цегляну кладку колон і карнизів, підсилено металеві балки третього ярусу, відреставровано хрест дзвіниці, відновлено ікони на барабані дзвіниці, керамічні капітелі, аттик, вінцевий карниз. 19 серпня 2014 р. на третій ярус був піднятий і встановлений 7-тонний дзвін «Всіх Святих».